ЗЕЛЕНА АПТЕКА (Грицько Бойко) вірш
Аптека зелена, зелена аптека!
Від тебе й від мене вона недалеко.
Зелена аптека лежить навкруги:
Зелені горби і зелені луги,
Зелені сади і ліси, і поля,—
Уся наша рідна, квітуча земля!
Зелена аптека — це трави і квіти,
Що в кошик збирають дорослі і діти.
Зелена аптека, що бачим навкруг,—
Це наш помічник і хороший наш друг!
Прудке козенятко ганяло в футбола
І ніжку передню гвіздком накололо.
Не може ступити — лежить на траві
І мекає слізно: — Вся ніжка в крові…
Чим рану помазать як йоду немає? —
Аж тут їжачок по лужку шкандибає.
Зелена аптека відома старому:
Помив подорожник, приклав він малому;
Із хусточки вийшла чистенька пов'язка...
— Спасибі, дідусю! — Будь ласка, будь ласка!
Коли по дорозі ти будеш іти,
Такий подорожник сам можеш знайти!
У лісі зайча від лисиці тікало,
Влетіло в нору, на підлогу упало.
Захекалось, бідне, лежить і дрижить:
— Ой, трусяться лапки! Ой, серце болить! —
Зайчиха до нього: — Попий валер'яни,
І серце у тебе боліть перестане.
Та й нерви тобі заспокоїть вона,
Ця дуже корисна трава запашна,
Її корінці восени я копала,
Я їх на заплаві тоді відшукала.
І ось у зеленій аптеці моїй
Із тих корінців Є чудовий настій!
Ось мавпочки вишень зелених наїлись,—
Животики дуже у них розболілись.
Вищать мавпенята, а мавпочка-мати
Не знає, як діток своїх лікувати.
Коли тут заходить слониха-сусідка:
— Я чула, що в тебе захворіли дітки.
У мене сухі ягідки є чорниці.
Твоїм мавпеняткам вона знадобиться.
Чорничним відваром їх слід напувати,
І будуть здорові твої мавпенята.
А літом у лісі всією сім'єю
чорниці збирай для аптеки своєї!
Два цуцики наші купалися в річці, —
Весь день провели в прохолодній водичці.
Купались, пірнали, аж доки одному
Ноги не звела під водою судома.
— Рятуйте, втопаю! — Почав він скавчати.
Та цуцика встигли якраз врятувати.
І тільки судома ноги не пуска...
— Ромашок давайте! Ведмедик гука.
На вогнищі швидко ромашки зварили,
Ромашковим чаєм його напоїли.
І от уже в нього здорова нога:
Зелена аптека і тут помага!
Малі поросятка брудне усе їли,—
Ніколи не мили ні їжі, ні рила.
До того ж, як грались, брудного кота
Хапали зубами в дворі за хвоста.
І ось в поросяток пропав апетит,
Їм їжа немила, несмачний обід.
Худенькими стали брати поросята...
І рутою їх почали лікувати.
Тепер поросятка міцні і здорові.
Погляньте, які апетити чудові!
— Хро-хро! — верещать поросятка-брати, —
Не будемо бруду до рота тягти!
Ведмедик-товстун у своему ліску
За літо з'їдав десять бочок медку.
Та стали в ласунчика зуби боліть.
Реве наш ведмедик, ночами не спить.
Не всидить на місці, не їсть і не п'є...
Тут з дерева дятел пораду дає:
— Сходи до сусіда Топтайла мерщій,—
У нього росте На городі шалфій.
Щоб зуби боліть перестали у тебе,
Шалфієм щодня полоскати їх треба.
Одужав ведмедик. Для хворих зубів
І в себе в городі шалфій посадив.
Не слухалось мами, не слухалось татка,
Тому й застудилось мале лисенятко.
На ковзанці друзі, а хворе — у ліжку.
Закутане горло, закутані ніжки.
Голівка гаряча, і коле у груди...
Лев-лікар говорить: — Це в нього простуда.
Давайте малину і липовий цвіт.
Закутайте тепло, щоб виступив піт.
В зеленій аптеці знайшлися для сина
І липовий цвіт, і варення з малини.
Тепер позбулось лисенятко біди
І слухає маму і тата завжди.
Аптека зелена, зелена аптека!
Від тебе й від мене вона недалеко.
Зелену аптеку слід кожному знати:
Крушина, фіалка, конвалія, м'ята,
Вільха, деревій, бузина, ка'мяниці,
Черемха і пижмо, шипшина й суниці...
Зелена аптека — це трави і квіти,
Що в кошик збирають дорослі і діти!
Категорія: поезія