О, якби ви, мами, з нами

помінялися місцями!

Уявіть собі, будь ласка,

не життя у вас, а казка!

Вас зі школи зустрічаєм.

— Чи веселі ви? — питаєм.

І коли в моєї мами двійка

трапиться, словами

не картатиму дарма,

знаю — виправить сама.

І не кину в злості мамі:

— Чом товчешся під ногами?!

Без наказу, без поради

за уроки мама сяде.

І коли в цей час неждано

однокласниця нагряне,

не скажу їй, річ відома,

що немає мами вдома,

а скажу: — Заходь до хати!

Буду тортом частувати,

й не обурюся нітрішки,

як засмітите доріжки.

Ну, то як, кохані мами,

поміняємось місцями?