Соловей не завжди був мешканцем нашої української землі. Кажуть, що колись солов'ї жили у прекрасному саду одного індійського царя і приносили йому пісні з усього світу.

    Якось одна пташина прилетіла в Україну. Весь день пронудьгувала вона в саду, бо люди трудилися в полі. Але коли увечері вони повернулися до своїх домівок, то так заспівали, що серце соловейкове затьохкало від щастя! Таких красивих пісень він не чув ніде у світі. Тому на­ступної весни ціла зграя солов'їв при­летіла в Україну, аби винести з неї море прекрасних мелодій, від яких розцвів сад заморського царя.

     І з того часу солов'ї щороку прилітають на нашу землю, аби наслухатися пісень і самим посіяти радість у серцях людей, які, на жаль, дедалі менше співають, хоча земля у них — найкраща, а серця — найдобріші.