— Та хіба ж вона римська? Вона ж наша! Подивіться навкруги: ось великі, красиві, яскраві ромашки на клумбах, ось менші і нижчі, але такі ж пахучі й привабливі ромашки на луках, а ось зовсім дрібненькі обабіч дороги. А ви каже­те — римська...

    Нехай про себе скаже сама ромашка.

— Я — хамемелюм романум — «ромашка римська» латиною. Білі пелюстки мої — то білий лікарський халат, бо я — рослина лікарська. Славилася я не своєю красою, а тим, що лікувала дітей і дорослих від багатьох хвороб. У різних старовинних книгах про лікування травами мене називали і роман, і романова трава, і романів цвіт. З цією назвою я живу у багатьох народів. Зверніть увагу: «рим­ський» — романум, бо Рим по-італійськи — Рома, от і я романська квітка, ромашка.

     Красива і добра квітка ромашка у білому лікарському халатику зі своїх пелюсток. Вона вірно служить людям уже багато століть.