НАДХОДИТЬ ОСІНЬ (Олександр Копиленко) оповідання
Давно повилітали пташенята з гнізд. Вилиняли1 і знову вкрилися новим пір'ям їхні батьки.
У зграї збиваються птахи, які будуть відлітати в чужі, далекі теплі краї.
Покинули свої хатки-шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табунами2 літають вони над ланами, луками3. Ось табун опустився на скошений луг. Перемовляючись, шпаки моторно бігають і живляться комахами, які ще не поховалися в землю, під коріння, в щілини.
Здалеку видається, що на телеграфні дроти нанизане намисто. То сидять сотні ластівок, які ось-ось полетять на південь. Адже ластівки дуже рано відлітають від нас, так само, як і соловейки та інші дрібні пташки.
Поважно бродять по болоту сім'ї лелек у своєму чорно-білому вбранні.
Незабаром перша паморозь4 посріблить траву, листя кущів, дерев. Тоді шпак прилетить до своєї шпаківні й проспіває прощальну пісеньку.
1. Вилиняли — змінили пір'я на інше.
2. Табун — скупчення птахів.
3. Луки — рівна місцевість, вкрита травою.
4. Паморозь — схожі на іній опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах.



Категорія: казка літературна