ЗАГУБЛЕНА ПИСАНКА (Ірина Мацко) літературна казка

    Трапилась ця пригода в передвеликодній вечір. Малень­ка Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для освячення вже був готовим. Дівчинка при­красила його зеленню та квітами, усе туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трішки масла, шматочок шиночки. Лише писаночок бракувало. Ось тепер сиділа, розклавши пензлики й фарби на лаві, та виводила дивні узори. Завтра вранці вона з батьками понесе найкращий кошичок у церкву, щоб освятити.

    Катруся дуже старалася, виводячи узори на яєчку. Дівчинка не помітила, що писаночка, яку вона щойно розпи­сала, покотилась по лаві й упала в траву, а потім скотилася з горбочка. Катруся розписала всі яєчка та й пішла в хату, не помітивши, що одного бракує.

    Котилась-котилась писаночка і прикотилась до будки, де жив песик Сірий. Та й стукнула в стінку будки. Сірий злякано вискочив. Дивиться, а перед його будкою лежить щось маленьке, кругле і кольорове.

— Кістку господар кинув чи що? — понюхав. — Ні, м'ясом не пахне. Я такого запаху не знаю, напевно, це камінчик, тільки дуже дивний якийсь — кольоровий. Навіщо мені тут камінці перед будкою? Відкочу його до кота Мацика, нехай він морочиться.

     Так і зробив. Кіт Мацик мирно спав, скрутившись клубочком біля хати. Снилася йому мишка, ніби він грався з нею, а вона від нього втікала. Раптом відчув: щось муляє його в лапку. Прокинувся Мацик і бачить, що біля лапки наче яєчко лежить. Та якесь дуже кольорове. Такого кіт Мацик не бачив, коли заходив у курник.

— Що ж із ним робити? Може, погратись? Мишки все одно немає. Пограюсь яєчком.

    Почав кіт лапками яєчко котити туди-сюди, туди-сюди. Наче з мишкою грається. Та швидко ця гра Мацикові набридла.

— Ні, мишка все ж краще. Вона жива і так кумедно втікає, а це що? Воно лише котиться і все. Піду я, мабуть, мишку впіймаю, а яєчко до курей віднесу. Напевно, це вони його загубили.

    Прикотив Мацик яєчко до курочок:

— Ось тримайте, кури. Це ви десь загубили.

    Розквоктались кури, позбігались дивитися, що ж це таке котик прикотив. Якесь мальоване, чудернацьке.

— Це твоє, Рябенька, — сказав упевнено півник. — Ти також така, наче розмальована. Бери і висиджуй.

—Так-так-так, твоє, твоє,—заквоктали кури.

    Що ж тут удієш? Сіла Рябенька на яєчко. Сидить, сидить, а воно холодне.     До півночі сиділа. А кури довкола запитують:

— Ну що там, зігрілось? Буде з нього курчатко?

    Просиділи кури над яєчком до ранку, і очей не стулили.

    На світанку полинули із церкви звуки великодніх дзвонів.

    Вони звіщали про початок великого свята і закликали людей до храму на освячення.

— Великдень! Великдень! — загуло на подвір'ї. Тепер усі здогадалися, що то було за яєчко мальоване: і песик Сірий, і кіт Мацик, і курочки з півнем.

   Зібрались вони біля порога хати з писанкою. Чекали свою господиню, яка завжди годувала та доглядала їх. І коли Катруся з батьками виходила з кошичком, щоб іти в церкву, урочисто віддали їй мальоване яєчко.

— Дякую, мої любі. Саме цієї писаночки мені бракувало. Я шукала її весь ранок. Тепер я освячу її в церкві та розділю між вами. Ви її врятували.

    Катруся поклала писанку в кошичок і понесла до церкви. А згодом усі мешканці двору скуштували свячену писаночку. Вони були дуже горді та щасливі, що її врятували.

 




Переглядів: 336
7.06.2022 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до ЗАГУБЛЕНА ПИСАНКА (Ірина Мацко) літературна казка:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера