НЕХАЙ БУДУТЬ І СОЛОВЕЙ, І ЖУК (Василь Сухомлинський) літературна казка

     У садку співав Соловей. Його пісня була чудова. Він знав, що його пісню люблять, і тому дивився з гордістю на квітучий сад, на яскраве синє небо й на маленьку Дівчин­ку, яка сиділа в саду і слухала його пісню.

    А поряд із Солов'єм літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. Соловей перервав свою пісню і каже з досадою Жуку:

— Припини гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння не потрібне нікому. І взагалі, краще було б, якби тебе, Жука, зовсім не було.

    Жук із гідністю відповів:

— Ні, Солов'ю, без мене, Жука, світ також немож­ливий, як і без тебе, Солов'я.

— Оце так мудрість! — засміявся Соловей.— Отже, ти теж потрібний людям? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже, хто потрібен людям, і хто не потрібен.

Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки, запитують:

— Скажи, Дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов'я чи Жука?

— Нехай будуть і Соловей, і Жук, — відповіла Дівчинка. Подумавши, додала: — Як же можна без Жука?

 




Переглядів: 421
21.12.2022 -

Категорія: казка літературна

Коментарії до НЕХАЙ БУДУТЬ І СОЛОВЕЙ, І ЖУК (Василь Сухомлинський) літературна казка:

Ім'я:*
E-Mail:
Питання: 2*2+2?
Відповідь:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера