Ще не скрізь розтанули сніги. Ще і в полі, і в лісі до­живають свого віку холодні злежані плями. А він уже прилетів. Уже бігає чорними таловинами на своїх висо­ких ніжках. Раз у раз нахиляє до землі голівку.

    То висмикне хробака, то лялечку, то захрумтить чор­ним блискучим жучком.  А коли вияснить небо, злітає і починає голосно співати. Почувши цей спів, протирає за­спані очі борсук:

— Га, що трапилось?

— Весна, весна! — радіють в мурашнику мурашки.

— Ке-е-е... — ворушиться під корчем жаба. — Вилази­ти треба.

    Радіють усі прильоту шпака.