СОНЕЧКО

Посміхнулось сонечко весело вгорі.

Привітало сонечко геть усі двори.

Посміхнулось сонечко в лузі при долині

котикам вербовим, червоній калині.

«Чом зимою, сонечко, ти так довго спало?» —

всі, хто бачив сонечко, його запитали.

«Взимку я далеко від землі буваю —

ось тому теплом її так не зігріваю!

Та весною швидко до вас повертаюсь

і зігріти кожного теплом намагаюсь».