Моя бабуся захопилася інопланетянами. Ви­різки з газет і журналів вона підшивала в теку, не пропускала жодного кінофільму чи телепередачі про космічних пришельців. Часто-густо це їй за­мінювало харчі і навіть ліки. Сусіди поширювали чутки, ніби бабуся Марія сама прилетіла з кос­мічної далини... на мітлі. Але вона не звертала на те ніякої уваги. Просто вірила в силу інопла­нетян, вважаючи, що все на землі відбувається з їхньої волі. Казала, що ми безсилі чинити їм опір. Ще й мене в тому переконувала.

    Я спершу сприймав захоплення бабусі мором. Але одного разу беззастережно перейшов на її бік.

    Якось бабуся Марія побувала в гостях у сестри. Та передала для мене на зиму баночку вишневого варення. Бабуся сховала його у шафі за книжками. Але в нашому домі немає такої речі, котру б я не знайшов за кілька хвилин. Коли нікого не було вдома, я опинився віч-на-віч зі своїм солодким супротивником.

      Проковтнув ложку варення. І раптом до мене невідомо звідки долинув незнайомий голос: «З’їж ще! Варення таке смачне! Яка різниця — на одну ложечку більше, на одну ложечку менше. Ніхто навіть і не помітить!»

     Я з'їв. І навіть смаку не відчув. А хтось мене штовхав в спину: «Покуштуй ще! Ніякої різниці між третьою і четвертою ложками немає!»

     Чи міг я протестувати тій силі, яка повніс­тю оволоділа мною? Я діяв так, як підказували інопланетяни. Отямився лише тоді, коли на дні банки не лишилося жодної краплі варення.

     Довелося зізнатися бабусі в тому, який не­рівний двобій я витримав біля банки з варенням.

    Вона, звичайно, була пригнічена таким повідомленням. Однак їй довелося змиритися з втра­тою варення, оскільки до цього були причетні космічні сили.

Відтоді переді мною відкрилися широкі мож­ливості для домашньої й позадомашньої діяль­ності. Відтепер інопланетяни допомагали мені розбити чашку, змушували дивитися телевізор мало не до півночі, штовхали на бійку з сусід­ськими хлопцями...

     Виходило так, що сам я ні в чому не був винний.

     Та, на жаль, бабусина віра в інопланетян не витримала випробування часом. Одного дня вона мені повідомила, що вичитала в якійсь газеті, нібито інопланетян взагалі не існує, що все то є плодом бурхливої людської фантазії.

     Я задумався: як же мені далі діяти?..