Як скінчиться місяць листопад, то вже мине й осінь.

   Тепер не кожного дня виглядає з-за хмар сонце, а коли й гляне стомленим оком, то гріє не так, як улітку.

    Павук-ниткоплут давно під листям сни дивиться. Тихесенько шарудять під корою жуки-короїди. А борсук тільки-но ледве пропхався¹ у свою нору, такий гладкий став за літо.

    Тільки зайцеві все байдуже, у нього під кожушком густе під­шерстя² виросло.

— Ось глянь, який у мене ко­жушок, — стає він поперед очі жабі. — Чи гарний?

— Та гарний, гарний, — ледь чутно каже жаба, а сама тря­сеться від холоду...

1. Пропхатися — пролізти.

2. Підшерстя — коротка м'яка шерсть, що росте під довшою шерстю.