— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.

    Мама трішки подумала і каже:

— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка…

— А коли гукнути «жай-жай»? — спитав Тарасик.

— Спробуй, — сказала мама.

— Жай-жай! — гукнув хлопчик у чисте небо, де щебетав маленький, як метелик, жайворонок.

    Пташка перестала тріпотіти крильцями, почала падати додолу, стала більшою і пірнула в зелену пшеницю.

— Послухався, — тішився Тарасик. — Тепер і ти, мамо, знатимеш, як кликати жайворонка.