У ті часи, коли земля відділилася від неба, були на ній гори, ріки, трава та дерева і навіть птахи й звірі, комахи та риби, але не було жодної людини, і тому світ був простим тихим. По землі бродив великий дух Нюйва. В серці Нюйва відчувала страшенну самотність і розуміла, що для того, аби оживити землю, чогось бракує.

    Якось Нюйва присіла на березі ставка, зачерпнула долонею жовтої глини, змочила її водою і, дивлячись на своє відображення у ставку, виліпила щось схоже на маленьку дівчинку. Поставила її на землю, і раптом — о диво! — ця маленька фігурка ожила, закричала «уа-уа» і почала радісно підскакувати. І Нюйва дала їй ім'я Шень — що значить людина; перша людина була дуже маленькою, але її створила богиня. Тому ця людина відрізнялася від птахів, що літають, від тварин, які бігають на чотирьох ногах. Та поводилася вона як господар всесвіту.

    Нюйва була дуже задоволена своїм творінням і, продовжуючи цю справу, виліпила з глини багато людей обох статей.

    Голісінькі люди оточили богиню, танцювали і радісно кричали. А потім вони розбіглися на всі боки.

    Надивувавшись і заспокоївшись, Нюйва продовжувала працю. З-під її пальців і далі поставати живі люди. Чуючи їхній сміх, вона вже не почувалася такою самотньою — світ був заселений її синами та доньками. Нюйва бажала заселити всю землю цими маленькими розумними істотами, працювала дуже довго й страшенно стомилася.

    І тоді богиня взяла довжелезний мотузок, а може, це була зірвана з гірського урвища ліана¹ занурила його в рідку глину й струсила цю глину на землю. В тих місцях, куди падали шматочки глини, з'являлися маленькі рухливі чоловічки.

Так Нюйва полегшила собі працю. Здавалося, вона на цьому могла б зупинитись, але замислилася, що можна зробити, аби людський рід продовжувавсь і без неї. Адже люди з часом помирали, і створювати їх щоразу заново було б дуже важко. Тому богиня наказала жінкам виходити заміж за чоловіків, аби народжувати дітей.

    Так рід людський почав продовжуватися сам собою, і людей на землі ставало все більше й більше.

^{1. Ліана — дерев'яниста рослина з виткими довгими стеблами; росте, обвиваючись навколо опори; нагадує мотузок.}