Син спостерігав за старим батьком, котрий щодня ба­гато трудився, а навесні взявся садити сад. Юнак підійшов до батька, поглянув на маленьку яблуньку, яку той старан­но обкопував, і запитав:

— Батьку, я бажаю тобі ще багато літ життя. Але невже ти ще сподіваєшся їсти плоди із цієї яблуні?

— Я завжди з великою насолодою їв яблука з дерев, яких не садив, — відповів батько. — Так я намагаюся від­дячити всім, хто садив сад для мене.