Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав кілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...».

    Розгнівався дрізд та й каже:

— Коли знаєш, то навіщо просиш?

    І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити. Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди.