оповідання про пам'ять роду

казка про дітей, дідуся та бджілку

оповідання про знайомство Михася зі своїм земляком у Канаді

казка про незвичайну пригоду їжачка

оповідання про переносне значення слова

казка про рідний дім

легенда про тата

оповідання про працьовиті руки

оповідання про Славика і шоколад

оповідання про хлопчика і його речі

оповідання про дівчинку і сон

оповідання про віртуальну реальність

оповідання про добрі справи

казка про папугу-хвалька і красеня павича

оповідання про хмаринку і зливу

оповідання про черепаху

казка про оленів

казка про пінгвіна в Арктиці

оповідання про двох братів, які змайстрували кораблик

казка про те, як зайчик знайшов друзів

казка про цибулинок

казка про їжачка, який збирав гостей

казка про доброго жучка

    Жив собі ведмедик, який зовсім не любив спати. Щора­зу, коли наставав час сну, ведмедик зітхав. Гучно і протяж­но. Як паровоз. Вочевидь, це був «зітхальний» вірус1: за вед­медиком починала зітхати мама. Тихо-тихо. І смутно. Потім наставала черга тата. Татусь зітхав різко та рвучко. Як вітер перед грозою. Тоді ведмедик вставав і йшов до своєї кімна­ти. Він знав, якщо цього не зробити, гроза справді вибухне.     Усю ніч ведмедик