Жив собі ведмедик, який зовсім не любив спати. Щора­зу, коли наставав час сну, ведмедик зітхав. Гучно і протяж­но. Як паровоз. Вочевидь, це був «зітхальний» вірус1: за вед­медиком починала зітхати мама. Тихо-тихо. І смутно. Потім наставала черга тата. Татусь зітхав різко та рвучко. Як вітер перед грозою. Тоді ведмедик вставав і йшов до своєї кімна­ти. Він знав, якщо цього не зробити, гроза справді вибухне.     Усю ніч ведмедик

казка про мишенятка і цвіркуна

оповідання про дружбу

оповідання про Сонька

оповідання про кролика

казка про ведмедицю Даринку

оповідання про Павлуся

оповідання хлопчиків Сашка і Петрика

оповідання про чарівне скельце 

оповідання про те, чому треба їсти гречану кашу

казка про державні символи України

оповідання про дитячі скарби

оповідання про братика і молодшу сестричку

оповідання про хлопчика Миколку

оповідання про калину

казка про принцесу Міланію та золоту пташку

казка про сльози зрубаної ялинки

казка про акацію, яка передбачила дощ для бджілки

оповідання про хороброго муравлика

оповідання про діда Максима

оповідання про те, як можна кликати жайворонка

оповідання про прогулянку у весняному лісі

казка про пригоди велосипедика на дорозі

оповідання про те, як всі хочуть літечка